Відповідно до плану роботи на 2021/2022 навчальний рік у Сумському ДНЗ #36 "Червоненька квіточка" відбулося засідання педагогічних працівників із презентацією матеріалу "Інноваційні підходи до ігрової діяльності з дітьми дошкільного віку". З метою самоосвіти та самовдосконалення кожен мав змогу поділитися досвідом, презентувати різноманітні ігри,методики та технології.

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

Сучасна ситуація в дошкільному вихованні характеризується великою різноманітністю методик і програм, що претендують на право називатись освітніми технологіями (Зайцева М.О., ТРВЗ, Єфименко Ю.С., Піроженко Т.О., К Крутій, Н Гавриш та багато інших).

У рамках інноваційних тенденцій сучасної практики навчання в дитячому садку, освітню технологію можна визначити як сукупність педагогічних прийомів, як певну “локальну технологію”, розробка якої доступна кожному педагогу. Тоді центральним стає питання ефективності технологій з позиції сучасних вимог освітньої системи – її цілей, завдань, спрямованості.

Осмислюючи поняття “освітня технологія” з позиції системного підходу, важливо акцентувати, що технологія має спиратися на певну концепцію, ставити певну мету й бути органічно пов’язаною зі змістом освіти.

Якими б не були зміни, нововведення, поліпшення, оновлення або зміцнення в середовищі освіти, вони мають осмислюватися з позиції якісної зміни усіх взаємопов’язаних аспектів освіти, передбачати чітку відповідь на запитання: “Поліпшенню чого конкретно сприяють пропоновані зміни?”

Часто авторам інноваційних пропозицій було б корисно співвіднести свої задуми із загальною класифікацією інновацій у сфері освіти, визначити місце цієї проблеми в ряді інших, спроектувати тим самим очікуваний результат.

Пропонуємо Вам ознайомитись зі змістом окремих освітніх технологій, а саме:

1. Методика навчання дітей розповіданню за схемами (авт. О.Білан, К.Крутій)

2. Інноваційна технологія «Казкові лабіринти гри» (автор В.В. Воскобович) 

3. Палички Кюізенера

4. Технологія “Художнє слово і дитяче мовлення” (автор Н.В. Гавриш)

5. Використання схем при складанні описових розповідей (методика Т. О. Ткаченко)

6. Ейдетика в розвитку мовлення дошкільнят

7. Технологія “Вчіться фантазувати” (автор Н. Єгорова).

8. Методика М.М. Єфименка

9. Інноваційна технологія “Чудеса на піску” (автори Т.М. Грабенко, Т.Д. Зінкевич-Євстигнеєва)

10. Технологія “Дитяче дослідження як метод навчання старших дошкільників” (автор А. Савенков)

11. “Психолого-педагогічне проектування”  (автори Т. Піроженко, С. Ладивір)

12. Ляльки з особистими історіями (ляльки-персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини

13. Теорія розвитку винахідницьких завдань (за Г. Альтшуллером)

14. “Виховання казкою” (автор Л. Фесюкова)

15.  Використання схем при складанні описових розповідей (автор Т.О. Ткаченко)

16. Технологія раннього інтенсивного навчання грамоті (автор М.О. Зайцев)

17. Інтегровані заняття (автор Н.Гавриш)

18. Школа гуманістичного виховання В.О. Сухомлинського

19. Логічні блоки З. Дьєнеша

Стисла характеристика інноваційних технологій

1. Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання в ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті   громадської   організації.

Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського   народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

2. Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки.   Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з   матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

3. Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В. Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному

досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка   В.Сухомлинського  -  це  педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу   до   природи   конкретної   дитини.   Педагог   створив   таку   психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені   педагогом основні норми моральної   вихованості   для   дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

4. Педагогіка Амонашвілі.

Автор – Ш. Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство. Цікавими методичними новаціями у цій концепції є: - скасування оцінок за навчання у балах; - недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”); - навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

5. Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології.  Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому   що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

6. Методика навчання дітей читанню М. Зайцева.

Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків.   Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору. Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття,   інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому   читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації   (методам і прийомам); вносити   в   роботу   елементи   дослідницької   діяльності;   кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

7. Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці.

Основний постулат методики: «Мозок росте, тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності.

Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

8. Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”).

Автор – Штайнер Р.

Суть   технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю   вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та  організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

9. Система освіти “Довкілля”.

Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля”, як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

10. Діагностична методика “Мовленнєве зростання дошкільника”.

Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені   з   позицій   комунікативного   підходу   до   розвитку   засобів   мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія –  основа взаєморозуміння.  Неможливо зрозуміти   іншу   людину   поза   особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики   розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації   мети   взаємодії. Через те, в комплексному підході такою   важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики  матеріал  дає   змогу охарактеризувати   форми  взаємин  між  дитиною   і дорослим,   допомагає   визначати   комунікативну   спрямованість   і   готовність   дитини   до

комунікації.

11. Технологія фізичного виховання дітей М. Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його   скорочені   програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

12. Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

Автор – Шульга Л.

Суть технології: розкриває систему роботи з розвитку творчих здібностей, природних нахилів дітей через емоції, почуття, через естетичне ставлення до природи, через використання різних методів образотворчого мистецтва, що стимулює прагнення итини до творчого пошуку. Розкриває художні та креативні здібності дітей, починаючи з молодшого дошкільного віку. Діти зображають   навколишнє   тільки   після   емоційних

зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності   –   виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим   повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

13. Технологія розвитку творчої особистості. Теорія розв΄язання винахідницьких завдань.

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея  технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття,   під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти   суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

14. Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи   предмети   за   формою, величиною, кольором тощо.

15. Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується   наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір,   відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння   користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі   навчання   старших   дошкільників.   О.   Білан   та   К.Крутій   вдалося   виявити специфічний засіб розвитку мовлення   дошкільників   –   наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника   у сфері мислення. Під моделюванням розуміється заміщення об’єкта, який  вивчається, іншим, спеціально побудованим, що може відтворювати об’єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей. Всі моделі умовно поділені на групи:

– описові;

– узагальнювальні (класифікаційні);

– для складання творчих розповідей;

– мнемічні (для заучування віршів).

16. Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення»

Автор – Н.В.Гавриш

Суть технології. Літературний або фольклорний твір подається дитині в єдності змісту та художньої форми. Але сприйняття його буде повноцінним тільки за умови, якщо дитина до цього підготовлена. А для цього необхідно звернути увагу дітей не тільки на зміст, а й на виразність мовних засобів казки, оповідання, вірша та інших творів художньої літератури, тобто залучити дитину до художньо-мовленнєвої діяльності.

Аналізуючи літературний твір у єдності його змісту та художньої форми, а також активно засвоюючи засоби художньої виразності, діти навчаються передавати в образному слові певний зміст, самостійно складати невеличкі твори. Під словесною творчістю розуміють діяльність дітей, що виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя, і виражається в створенні усних творів – оповідань, казок, віршів тощо. Взаємозв'язок між сприйняттям   художньої літератури та словесною творчістю існує на основі розвитку в дітей поетичного слуху. Під цим поняттям розуміємо здатність відчувати виразні засоби художнього мовлення та певною мірою усвідомлювати їх. А також   уміння розпізнавати жанри, розуміти їх особливості, усвідомлювати зв'язок   компонентів художньої форми зі змістом літературного твору. Розвиток   поетичного слуху – важливий чинник формування культури мовлення.

Розвиток образного мовлення дітей буде ефективним лише в процесі сприймання

ними художнього слова та самостійного складання зв'язних висловлювань. Мовлення дошкільнят стає образним, щирим та живим, якщо у них виховується інтерес до мовного багатства, розвивається вміння вживати в своєму мовленні різноманітні виразні засоби.

17. Технологія «Чудеса на піску»

Автор – Т.М.Грабенко, Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва

Суть технології. Пісок має властивість пропускати воду. У зв'язку з цим, фахівці парапсихологи стверджують, що він поглинає "негативну" психічну енергію, очищає енергетику людини, стабілізує її емоційний стан. Спостереження і досвід показують, що гра в пісок позитивно впливає на емоційне самопочуття дітей і дорослих, і це робить його прекрасним засобом для розвитку і саморозвитку дитини. Гра з піском як консультативна методика була описана англійським   педіатром Маргарет Ловенфельд в 1939 році. В ігровому приміщенні створеного нею Лондонського Інституту Дитячої Психології вона встановила два цинкових підноса, один наполовину наповнений піском, а інший - водою, і формочки для гри з піском. Іграшки "жили" в коробці. Маленькі пацієнти інституту використовували іграшки у грі з піском, а коробки з піском вони називали „світом”. Тому М. Ловенфельд назвала свій ігровий метод „світової методикою”.

Формуванням   концепції   "пісочної   терапії" (або "пісок-Play") займалися, в основному, представники юнгіанской школи. Наприклад, швейцарський аналітик Дора Калфф. Однак, для навчальних цілей унікальні можливості піску до недавнього часу практично не використовувалися. Щоб заповнити цю   прогалину, Т.М.Грабенко, Т.Д.Зінченко-Євстігнєєвою була створена система пісочних ігор, спрямованих на навчання та розвиток особистості в цілому.

Основні принципи ігор на піску:

1. Створення природного стимулюючого середовища, в якому дитина відчуває себе комфортно і захищено, виявляючи творчу активність.

Для цього слід добирати завдання, що відповідають можливостям дитини; формулювати інструкцію до ігор в казковій формі; виключати негативну оцінку її дій, ідей, результатів, заохочуючи фантазію і творчий підхід.

2.  "Пожвавлення" абстрактних символів: літер, цифр, геометричних фігур, і пр. Реалізація цього принципу дозволяє сформувати і посилити позитивну мотивацію до занять і особистісну зацікавленість дитини в те, що відбувається.

3. Реальне "проживання", програвання всіляких ситуацій разом з героями казкових ігор.

На основі цього принципу здійснюється взаємний перехід уявного в реальне і навпаки. Наприклад, опинившись в ролі Рятувальника Принцеси, дитина не   просто пропонує вихід із ситуації, але й реально розігрує його на піску за допомогою мініатюрних фігурок. Так, вона реально переконується в правильності чи хибності обраного шляху.

18. Технологія «Казкові лабіринти гри»

Автор – В.В. Воскобович

Суть технології. Технологія «Казкові лабіринти гри» (технологія інтенсивного   розвитку інтелектуальних здібностей у дітей трьох-семи років) – система поетапного включення авторських розвиваючих ігор в діяльність дитини з поступовим ускладненням навчального матеріалу. Ігри, які розробив В.В. Воскобович, розвивають пам’ять, фантазію, сприйняття, логічне і творче мислення, мову. За допомогою цих ігор здійснюється інтелектуально-творчий розвиток дітей, психологічна, спеціальна підготовка до школи. Дана технологія –

це використання авторських ігор в системі їх постійного та поступового ускладнення («по спіралі»). Включення ігор визначається віковими особливостями дитини.

Гра плюс казка. Першим принципом технології «Казкові лабіринти гри» є ігрове навчання дітей дошкільного віку. Ідея розвитку дітей в грі не нова. Нове тут те, що майже весь процес навчання дитини дошкільного віку реально вишиковується в грі. Технологія «Казкові лабіринти гри» – це ігрова форма взаємодії дорослого і дітей через реалізацію певного сюжету (ігри і казки).

При цьому освітні завдання включені в їх зміст. Розвиваючі ігри роблять   навчання цікавим заняттям для малюка, знімають проблеми мотиваційного плану, народжують зацікавленість до набутих знань, вмінь, навичок. Використання розвиваючих ігор в педагогічному процесі дає змогу перебувати навчальну   діяльність: перейти від звичних занять з дітьми до пізнавальної ігрової діяльності, організованої дорослими або   самостійної.  Забарвлене доброзичливими емоціями спілкування з дорослими в грі, виконання цікавих ігрових завдань, яскраве, різнобарвне оформлення ігрових посібників, робить перебування дитини в дошкільному закладі радісним.

Інтелект.

Другим принципом технології «Казкові лабіринти гри» є будування такої дитячої

ігрової діяльності, в результаті якої розвиваються психічні процеси, увага, пам’ять, уява, мислення, мова. Постійне та поступове ускладнення ігор («по   спіралі») дозволяє підтримувати діяльність дитини в зоні оптимальної складності. Інтенсивному розвитку сприяє і продуктивна діяльність, яка створюється   в «зоні найближчого розвитку». В кожній грі діти набувають якогось «предметного» результату.

19. Технологія «Дитяче дослідження як метод навчання старших дошкільників»

Автор – О.І. Савенков

Суть технології. Програма дослідницького навчання в дошкільному закладі за Олександром ІллічемСавенковим включає три елементи:

• розвиток у дітей дослідницьких умінь і навичок;

• дитячу дослідницьку практику ості дошкільнят.

 Більшість сучасних освітніх технологій дослідницького навчання дітей старшого дошкільного віку передбачають лише різні варіанти включення дитини у власнудослідницьку практику. О.Савенков зазначає, що дитяча навчально-дослідницька практика з проведення спостережень і експериментів важлива і цінна, але не здатна охоплювати і вирішувати все коло завдань дослідницького навчання. Проведення дослідного пошуку вимагає спеціальних знань, умінь і навичок. І дитину необхідно цілеспрямовано навчати, давати їй ці знання, розвивати і удосконалювати необхідні в дослідницькому пошуку вміння та навички.

Крім того, навчально-дослідницька практика дитини - заняття самостійне і нерідко розгортається за межами безпосередньої уваги педагога. Тому необхідна   система її моніторингу. Самостійно здобуваючи знання, кожна дитина має бути впевнена в тому, що все нове, знайдене нею, буде затребуване, цікаве дорослим. Вона має бути впевнена, що її дослідження не залишаться без уваги, результати його ретельно розглянуть, а саму дитину неодмінно вислухають. Це вимагає створення спеціальної системи моніторингу дитячої навчально-дослідницької  діяльності.

О.Савенков пропонує програму навчально-дослідницької діяльності учнів (старших дошкільників) в освітньому закладі, яка включає три відносно самостійних частини (підпрограми):

1. Підпрограма - «тренінг». Заняття на отримання спеціальних знань та розвитку у

дітей умінь і навичок дослідницького пошуку.

2.  Підпрограма  -  «дитяча  дослідницька  практика».  Проведення   самостійних

досліджень та виконання творчих проектів.

3. Підпрограма - «моніторинг».  Зміст і організація заходів, необхідних для управління процесом вирішення завдань дослідницького навчання: захист дослідних робіт і творчих проектів дітей, фестивалі дитячих робіт та ін.

20. Технологія «Психолого-педагогічне проектування»

Автор Т.Піроженко, С.Ладивір

Суть технології. Психолого-педагогічне проектування – це проект (форма   перспективного планування) діяльності дітей, в якому об’єднані:

– бажання й прагнення дітей;

– завдання педагога, які випливають із галузевої програми;

– варіативність форм, методів і засобів розливальних дій вихователя;

– психологічні закономірності природного розвитку спільної діяльності дітей і дорослого (від бажання – до творчого рівня реалізації задуму);

Наявність у дітей можливостей:

– самостійного пошуку засобів досягнення мети партнерів, часу й місця реалізації

задуму;

– випробовувати свої сили, поєднуючи їх з бажаннями;

– практично застосовувати набуті знання й навички у взаємодії з дорослими та

ровесниками;

– реалізовувати своє природне прагнення діяти творчо, активно виявляти своє

ставлення до людей і середовища;

– діяти   із   проявами   обдарованості   реалізувати   себе   в   умовах   співпраці   з

однолітками, які здатні їх зрозуміти.

Щоб об’єднати ці складові педагогічного процесу, потрібен високий рівень професіоналізму. З чого почати свою роботу з психолого-педагогічного   проектування діяльності дітей? Є 6 етапів технології психолого-педагогічного проектування.

21.Технологія «Лічильні палички Кюізенера»

Автор – Х.Кюізенер

Суть технології. У всьому світі широко відомий дидактичний матеріал, розроблений бельгійським математиком X.Кюізенером. Він призначений для   навчання   математики   та використовується педагогами різних країн у роботі з дітьми, починаючи з молодших груп дитячого садка і закінчуючи старшими класами школи. Палички Кюізенера називають ще кольоровими паличками, кольоровими числами, кольоровими лінієчками, рахунковими паличками.

Основні особливості цього дидактичного матеріалу – абстрактність, універсальність, висока ефективність. Палички X.Кюізенера найбільшою мірою відповідають монографічному методу навчання числа і рахунку.

Числові фігури, кількісний склад числа з одиниць і менших чисел – ці незмінні атрибути монографічного методу, як, втім, і ідея автодидактизма, виявились   цілком співзвучними сучасній дидактиці дитячого садка. Палички легко   вписуються зараз у систему передматематичної підготовки дітей до школи як одна із сучасних технологій навчання. Використання «чисел в кольорі» дає змогу розвивати у дошкільнят уявлення про число на основі рахунку і вимірювання.

За допомогою кольорових паличок дітей також легко підвести до усвідомлення співвідношень «більше-менше», «більше-менше на...», познайомити з транзитивністю як властивістю відносин, навчити ділити ціле на частини і вимірювати об'єкти, показати їм деякі найпростіші види функціональної залежності, потренувати їх в запам'ятовуванні числа з одиниць і двох менших   чисел,   допомогти   оволодіти   арифметичними   діями додавання, віднімання, множення і ділення, організувати роботу щодо засвоєння таких понять, як «ліворуч», «праворуч», «довший», «коротший», «між», «кожен», «якийсь», «бути одного і того ж кольору», «бути не блакитного кольору», «мати однакову довжину» та ін.

Існують різні варіанти і модифікації набору паличок. Вони можуть відрізнятися один від одного кольоровою гамою. Але в кожному з наборів діє правило: палички однакової довжини пофарбовані в один і той же колір і, природно, позначають одне і те ж число; чим більше довжина палички, тим більше значення того числа, яке воно виражає.

Кольори, в які забарвлені палички, залежать від числових відносин, обумовлених

простими числами першого десятка натурального ряду чисел.

У роботі з дошкільниками може використовуватися спрощений варіант набору кольорових паличок, що містить 144 палички; в ньому білих паличок 36, а решта – по 12 кожного кольору.

22. Технологія «Логічні блоки Дьєнеша»

Автор – З. Дьєнеш

Суть технології. Логічний матеріал являє собою набір з 48 логічних блоків, що   розрізняються чотирма властивостями:

1) формою – круглі, квадратні, трикутні, прямокутні;

2) кольори – червоні, жовті, сині;

3) розміром – великі і маленькі;

4) товщиною – товсті і тонкі.

Використання логічних блоків в іграх з дошкільниками дозволяє моделювати важливі поняття не лише математики, але й інформатики: алгоритми, кодування інформації, логічні операції; будувати висловлювання зі сполучниками "і", "або", часткою "не" та ін.  Подібні ігри   сприяють   прискоренню   процесу   розвитку   у   дошкільнят найпростіших логічних структур мислення і математичних уявлень. З допомогою цих ігор діти успішно оволодівають надалі основами математики та інформатики.

Основна мета використання дидактичного матеріалу (по імені автора званого "блоки Дьєнеша"): навчити дошкільнят розв'язувати логічні задачі на розбиття за властивостями.

Основне вміння, необхідне для вирішення логічних завдань - це вміння виявляти в

об'єктах різноманітні властивості, називати їх, адекватно позначати словом їх відсутність, абстрагувати й утримувати в пам'яті одне, одночасно два або три   властивості, узагальнювати об'єкти по одній, двом або трьом, властивостями з урахуванням наявності або відсутності кожного.

23. Технологія «Вчиться фантазувати»

Автор – Н.Єгоров

Суть технології. Чим краще розвинуті органи сприйняття, тим краще дитина отримує інформацію про навколишнє середовище, про конкретні об’єкти, про все те, що збагачує її особистий досвід. Ось чому головне завдання даної програми – розвиток сприйняття органів чуття. Саме тому так важливо навчати дитину-дошкільника багатосенсорності. Вміння користуватися усіма каналами   сприйняття і навчання стратегії мислення є тим фундаментом, на якому в майбутньому буде базуватися будь-яке навчання. Від цього вміння залежить також можливість подолання важких ситуацій. Програмою передбачені творчі   домашні завдання, розраховані на спільну діяльність дітей і батьків (дитина розповідає – батьки записують). Це чудово впливає на відносини у сім’ї.

Завдання розподілені на групи (пори року): зима, весна, літо, осінь. Кожна група завдань складається з таких:

1. Гра з використанням предметних карток.

2. Самостійне придумування та обговорення казки.

3. Розповідь-фантазія на вільну тему.

4. Психогімнастика.

5. Малюнок-ілюстрація до казки чи оповідання.

6. Відгадування загадок придуманих дітьми.

7. Домашнє завдання – розповіді батькам самостійно придуманої історії від імені казкового персонажа. Завдання батькам – записати розповідь у зошит.

24.  Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для

неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

25. Технологія «Кольорові долоньки».

Автор – Ликова О.І.

Суть технології: розв`язання завдань художньо-творчого розвитку дітей 2-6 років.

26. Данська методика «Звільнитись від цькування!»  («Дитячий садок без насилля»)

Суть методики полягає в чотирьох цінностях, які прищеплюються дітям за допомогою ігор, занять і ведмедиків:

·         турбота,

·         толерантність,

·         чесність,

·         сміливість.

·         Усі ведмедики однакові, але у кожної дитини є свій особистий, про якого вона піклується. Разом з плюшевими звірами діти вчаться і пізнають довкілля.

Це програма занять плюс оформлення середовища. У кожної дитини є своя іграшка – бузкового кольору плюшевий ведмедик.

Інформативно: не фіолетового, а саме бузкового (колір лаванди). Бузковий колір означає легкість, відкритість і притаманний людям, які несуть в собі творчий початок. Прагнення до досконалості – ось їх основна життєва мета. Вони не схожі на оточуючих і завжди витають у хмарах. Такі люди наділені гнучким і творчим складом розуму, схильні до імпровізації.

Є й великий бузковий ведмедик, один на групу.  Кожна група по-своєму оформляє місце, де живуть ведмедики кожної дитини. Для них може бути призначене спеціальне місце – стенд з кишеньками, звідки дитина може в будь-який момент взяти свого ведмедика.

Ведмедики відіграють ключову роль, якщо деяким дітям інколи буває складно спілкуватися і ділитися з іншими дітьми і дорослими, то іграшка стає для малюка найкращим другом і порадником.

27. Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика “Persona Dolls”, яку розробили в США в 1950-х роках, дозволяє ефективно і весело вирішувати питання дискримінації, збагачувати словниковий запас і займатися питаннями рівноправності. Ляльки та історії ляльок розвивають у дітей емпатію, можливість оцінити глузування, причіпки, знущання, біль несправедливого ставлення, а також фізичне насильство.

Методика передбачає проведення систематичних занять із дітьми з використанням «ростових» ляльок з індивідуальними особливостями: стать, колір шкіри, розмір, колір волосся, фізичні обмеження та ін. Як правило, вона 70 см заввишки. Кожна лялька має свою життєву історію, сім’ю, смаки, уподобання, страхи тощо. На занятті педагог знайомить дітей із лялькою, описує ситуацію, яка з нею «сталась». Допомагає дітям сформулювати свої запитання щодо особливостей ляльки або ситуації, в яку вона нібито «потрапила», усвідомити і висловити емоції з цим пов’язані, обговорити, як можна діяти в цій ситуації тощо. Заняття проходить в колі, важливим моментом є фізичний контакт із лялькою на початку і наприкінці заняття, лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Ляльки «приходять на гостини» до дітей тільки на спеціальні заняття.